Спецпроект

Дискусія "Радянський солдат: визволитель чи ґвалтівник?"

У книгарні "Є" відбудеться дискусія за книгою Габі Кьопп "Навіщо я народилася дівчинкою?", яку українські видавці переклали з провокаційним підзаголовком "Сексуальні "подвиги" радянських визволителів".

1 вересня 1939 року розпочалася Друга світова війна. Саме до цієї дати присвячена дискусія "Радянський солдат: визволитель чи ґвалтівник?" за книгою Габі Кьопп "Навіщо я народилася дівчинкою?" про сексуальні подвиги червоноармійців.

Від виходу книги до цієї дискусії, а водночас і презентації пройшло два місяці. За цей час в Україні вона наробила галасу більше, ніж у Німеччині.

Про книжку "Навіщо я народилася дівчинкою"

Тож 30 серпня о 18.00 в книгарні "Є" (вул. Лисенка, 3) дискусія відбудеться за участю:

- Братів Капранових, письменників, видавців, громадських діячів;

- Вахтанга Кіпіані, журналіста, історика, головного редактора сайту "Історична правда";

- Сергія Грабовського, політолога, публіциста

Ось що написано в анонсі, надісланому "Історичній Правді" організаторами дискусії:

"Перерахувати людей, яких з 1 вересня 1939 року до 2 вересня 1945 року та війна забрала і травмувала неможливо. Та за радянських часів вважалося, що лише наше мирне населення постраждало. Постраждало. Факт. Але...

Було і так: "Силою зламайте расову зарозумілість німецьких жінок, візьміть їх як заслужений трофей!" (Ілля Еренбург, радянський письменник-пропагандист).

Габі Кьопп стала першою німецькою жінкою, яка у віці 80 років, не ховаючись під псевдонімом, зважилася зізнатися у тому що, стала жертвою сексуального насильства радянських солдат, будучи 15-річною дівчинкою.

Для бійців Червоної армії німкені були одним із найбажаніших трофеїв. Трофеєм стала і маленька Габі. До того ж, нею, як наймолодшою та найслабшою весь час прикривались інші жінки, щоб самим уникнути ґвалтування.

Російська влада досі замовчує факт масового насильства над німкенями, яке чинили радянські солдати.

Ми не прагнемо сенсацій. Але сьогодні, коли світ засудив не тільки Гітлера, але і Сталіна, коли ми знаємо, хто насправді розв'язав ту війну і якою ціною далася перемога в ній, настав час для правди, гіркої, нестерпної, але ПРАВДИ".

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.