АНОНС: Презентація етнографічних досліджень про тіло в традиційній культурі українців

Історик та етнограф Ірина Ігнатенко представить свої етнографічні бестселери “Жіноче тіло у традиційній культурі українців” та “Чоловіче тіло у традиційній культурі українців”.

На хвилі цікавості до народних звичаїв, традицій і обрядів дуже виразними стали "білі плями" у наших знаннях про найбільш табуйовані сфери соціального, родинного, фізіологічного життя українців у доіндустріальному суспільстві.

Як наші прабабусі отримували сексуальне виховання? Якими були канони чоловічої краси для українців ХІХ – початку ХХ століття? Як влаштовували стосунки в селянській хаті, де мешкали кілька поколінь однієї родини?

Як за допомогою жіночої господарської магії та народної медицини вирішували проблеми планування народжуваності та безпліддя, недостатньої або ж надмірної уваги з боку протилежної статі?

Якими образно-асоціативними та милозвучними замінниками назви чоловічого статевого органу користувалися наші пращури?

Прочитавши ці книжки, ви краще зрозумієте дивовижну українську міфопоетичну картину світу, зможете розкодувати її символіку та збагатити власну духовну культуру.

Ірина Ігнатенко – кандидат історичних наук, доцент кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Т. Шевченка, автор понад 60 науково-популярних творів. Протягом 10 років авторка назбирала матеріал по сотнях сіл від Полтавщини до Полісся, відкриваючи безліч цікавих фактів, народних звичаїв, традицій.

 

Віторок, 6 грудня, 18.00.

Місце: Книгарня "Є" (м. Київ, вул. Лисенка, 3)

Модератор: Леся Мудрак.

Організатори: Книгарня "Є" та видавництво "Клуб Сімейного Дозвілля". 

Вхід вільний.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.