АНОНС: Презентація етнографічних досліджень про тіло в традиційній культурі українців

Історик та етнограф Ірина Ігнатенко представить свої етнографічні бестселери “Жіноче тіло у традиційній культурі українців” та “Чоловіче тіло у традиційній культурі українців”.

На хвилі цікавості до народних звичаїв, традицій і обрядів дуже виразними стали "білі плями" у наших знаннях про найбільш табуйовані сфери соціального, родинного, фізіологічного життя українців у доіндустріальному суспільстві.

Як наші прабабусі отримували сексуальне виховання? Якими були канони чоловічої краси для українців ХІХ – початку ХХ століття? Як влаштовували стосунки в селянській хаті, де мешкали кілька поколінь однієї родини?

Як за допомогою жіночої господарської магії та народної медицини вирішували проблеми планування народжуваності та безпліддя, недостатньої або ж надмірної уваги з боку протилежної статі?

Якими образно-асоціативними та милозвучними замінниками назви чоловічого статевого органу користувалися наші пращури?

Прочитавши ці книжки, ви краще зрозумієте дивовижну українську міфопоетичну картину світу, зможете розкодувати її символіку та збагатити власну духовну культуру.

Ірина Ігнатенко – кандидат історичних наук, доцент кафедри етнології та краєзнавства Київського національного університету імені Т. Шевченка, автор понад 60 науково-популярних творів. Протягом 10 років авторка назбирала матеріал по сотнях сіл від Полтавщини до Полісся, відкриваючи безліч цікавих фактів, народних звичаїв, традицій.

 

Віторок, 6 грудня, 18.00.

Місце: Книгарня "Є" (м. Київ, вул. Лисенка, 3)

Модератор: Леся Мудрак.

Організатори: Книгарня "Є" та видавництво "Клуб Сімейного Дозвілля". 

Вхід вільний.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.