Спецпроект

Реставратори замалювали фалоси на фресці XIII сторіччя (ФОТО)

Італійських реставраторів, що працювали над відновленням середньовічної фрески в місті Масса-Маріттіма в Тоскані, обвинуватили в навмисному псуванні й цензуруванні твору.

Про це повідомляють "Українські новини" з посиланням на Corriere Della Sera.

На фресці XIII століття під назвою "Древо родючості" недорахувалися зображених на ній фалосів, що символізують достаток і плідність.

Фреску "Древо родючості", датовану 1265 роком, було виявлено на стіні біля середньовічного палацу в центрі Масси-Маріттіми в 1999 році.

В 2008 році місцева влада й представники відомства з охорони культурної спадщини вирішили, що знайдений живописний фрагмент потребує реставрації. Відновлення твору, на якому зображене древо родючості зі звисаючими з нього плодами-фалосами і жінки, які очікують їх дозрівання, було завершено 6 серпня.

Та сама фреска. Фото: stregheria.com

Коли оновлене "Древо родючості" представили місцевим жителям й експертам, усі помітили, що певні фрагменти твору зникли.

Спочатку на фресці було зображено приблизно 25 фалосів, тоді як після реставрації їх стало помітно менше - на їх місці тепер можна побачити лише білі плями. Крім символів родючості із фрески зникла певна кількість листків, частина арки, а також фрагменти облич і фігур жінок.

Завершилася реставрація Пізанської вежі - вона вже не падає (ФОТО)

Критики реставраторів назвали пророблену роботу "кастрацією фрески". Представник міської ради Габріеле Галеотті заявив, що після реставрації "Древо  родючості" втратило своє символічне значення й зміст.

Однак самі реставратори стверджують, що перед ними не стояла мета піддати фреску цензурі й зникнення фалосів стало наслідком застосування сильнодіючих хімічних речовин для відновлення стінного живопису.

 Історичний спадок, знищений реставраторами. Фото: beyond-the-pale.org.uk

Голова реставраційної групи Джезеппе Гавацці заявив, що він і його колеги повністю задоволені результатами своєї праці. З його словами, зараз "Древо родючості" виглядає набагато краще, ніж до реставрації, зокрема, всі зображення стали набагато яскравішими й чіткішими.

Тим часом, незадоволений роботою реставраторів Габріеле Галеотті поскаржився на них у прокуратуру. Як швидко відомство розпочне розгляд документа, не уточнюється.

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.