Спецпроект

У Харкові заборонили відновлювати пам’ятний знак Героям Крут

Харківський окружний адміністративний суд заборонив ВО "Свобода" відновлювати у сквері "Дзеркальний струмінь" пам’ятний знак Героям Крут.

Про це кореспонденту УНІАН повідомив голова Харківської облорганізації ВО "Свобода" Ігор Швайка.

Він зауважив, що суд задовольнив позов Харківської міської ради про заборону акції ВО "Свобода" до 70-ї річниці Акту відновлення Української держави, яка запланована на 30 червня і під час якої планувалося освятити відновлений пам’ятний знак.

За словами Швайки, апеляційна скарга вже подана і вона, відповідно до чинного законодавства, має бути розглянута у четвер до початку акції – до 17:00.

Швайка зауважив, що в разі незадоволення апеляційної скарги ВО "Свобода" не йтиме наперекір рішенню суду та скасує в четвер акцію й освячення пам’ятного знаку.

Він підкреслив, що Харківська міська рада, виступаючи проти відновлення пам’ятного знаку, керується тільки "самою неприпустимістю його встановлення на тому місці" у Харкові.

Пам’ятний знак Героям Крут був встановлений у Харкові у 2006 році активістами партії "Пора". Через вологість і неякісне кріплення монумент завалився 29 грудня 2009 року. Рештки пам’ятного знаку місцевий осередок ВО "Свобода" забрав на зберігання.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.