Спецпроект

У Харкові заборонили відновлювати пам’ятний знак Героям Крут

Харківський окружний адміністративний суд заборонив ВО "Свобода" відновлювати у сквері "Дзеркальний струмінь" пам’ятний знак Героям Крут.

Про це кореспонденту УНІАН повідомив голова Харківської облорганізації ВО "Свобода" Ігор Швайка.

Він зауважив, що суд задовольнив позов Харківської міської ради про заборону акції ВО "Свобода" до 70-ї річниці Акту відновлення Української держави, яка запланована на 30 червня і під час якої планувалося освятити відновлений пам’ятний знак.

За словами Швайки, апеляційна скарга вже подана і вона, відповідно до чинного законодавства, має бути розглянута у четвер до початку акції – до 17:00.

Швайка зауважив, що в разі незадоволення апеляційної скарги ВО "Свобода" не йтиме наперекір рішенню суду та скасує в четвер акцію й освячення пам’ятного знаку.

Він підкреслив, що Харківська міська рада, виступаючи проти відновлення пам’ятного знаку, керується тільки "самою неприпустимістю його встановлення на тому місці" у Харкові.

Пам’ятний знак Героям Крут був встановлений у Харкові у 2006 році активістами партії "Пора". Через вологість і неякісне кріплення монумент завалився 29 грудня 2009 року. Рештки пам’ятного знаку місцевий осередок ВО "Свобода" забрав на зберігання.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.