Спецпроект

В Херсоні заради торгового центру знесли стелу радянським воїнам

В Херсоні на одній із центральних площ - імені Героїв Сталінграда - зникла пам'ятна стела "На честь подвигу радянських воїнів".

Про це повідомляють "Подробности".

Як вважають у місцевому обкомі Компартї, очевидно, пам'ятний знак перешкодив будівництву найбільшого в Херсоні торгового центру.

Народний депутат України від КПУ Катерина Самойлик вважає цю подію актом вандалізму і впевнена, що "без згоди мера міста - регіонала Володимира Сальдо - стела не була б знесена".

"Про знесення пам'ятної стели нікого не попереджали, не радилися з жителями, не говорили про плани перенесення на інше місце. Ось справжнє обличчя херсонської влади - на першому місці вигода без будь-яких моральних акцентів", - вказується в повідомленні.

Прес-служба мерії поки не коментує цю заяву.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.