Спецпроект

В Херсоні заради торгового центру знесли стелу радянським воїнам

В Херсоні на одній із центральних площ - імені Героїв Сталінграда - зникла пам'ятна стела "На честь подвигу радянських воїнів".

Про це повідомляють "Подробности".

Як вважають у місцевому обкомі Компартї, очевидно, пам'ятний знак перешкодив будівництву найбільшого в Херсоні торгового центру.

Народний депутат України від КПУ Катерина Самойлик вважає цю подію актом вандалізму і впевнена, що "без згоди мера міста - регіонала Володимира Сальдо - стела не була б знесена".

"Про знесення пам'ятної стели нікого не попереджали, не радилися з жителями, не говорили про плани перенесення на інше місце. Ось справжнє обличчя херсонської влади - на першому місці вигода без будь-яких моральних акцентів", - вказується в повідомленні.

Прес-служба мерії поки не коментує цю заяву.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.