Спецпроект

Наші предки перемогли неандертальців числом

Британські археологи із Кембріджського університету дійшли висновку, що люди сучасного типу витіснили неандертальців із Європи завдяки чисельній перевазі.

Про це повідомляє "Кореспондент".

Як пишуть дослідники у своїй статті в науковому журналі Science, число кроманьйонців було більше ніж у 10 разів більше, ніж корінних європейців.

Згідно із сучасними даними, перші неандертальці (Homo sapiens neanderthalensis) з'явилися в Європі, на Близькому Сході і в Середній Азії приблизно 300 тисяч років тому, а за деякими даними - навіть 500 тисяч років тому.

Вони розселилися в холодних прильодовикових регіонах Європи і Близького Сходу, й епоха їхнього панування тривала до появи в Європі нової людини сучасного типу (Homo sapiens sapiens), який прийшов з Африки близько 40 тисяч років тому.

З цього моменту чисельність неандертальців почала швидко скорочуватися, і вже 37 тисяч років тому неандертальці зникають майже у всій Євразії, їхнє місце займають homo sapiens. Причини вимирання неандертальців досі залишаються предметом дискусій серед учених.

Homo Sapiens родом із Криму. Сенсація від українських археологів

Під час дослідження під керівництвом професора Пола Меллерса був проведений аналіз археологічних знахідок у південно-східній Франції, що належать до перехідної епохи - з 55 до 35 тисяч років тому. У результаті вчені дійшли висновків про коливання чисельності та щільності населення на цій території.

Зокрема, виявилося, що кількість печер та інших типів закритих скельних притулків у регіоні зросла за цей період із 26 до 108, а число відомих відкритих стоянок - із семи до 39. Ці дані дозволили вченим зробити висновок, що чисельність і щільність населення у цьому регіоні зросла у 2,5 раза.

Крім того, вчені з'ясували, що кількість кам'яних знарядь зросла більше ніж удвічі, значно зросла кількість залишків від їжі - кісток тварин. "Усі ці археологічні дані ... означають, що загальна чисельність населення і щільність значно зросла за період переходу від неандертальців до кроманьйонців на південному заході Франції і, як можна зробити висновок, - в інших регіонах Європи", - пишуть учені .

У цілому зібрані ними дані дозволили їм зробити висновок, що кінцева чисельність населення, що складалася з людей сучасного вигляду, перевищувала початкове неандертальське населення у дев'ять разів. Ці оцінки відповідають наявним генетичним даним, отриманим під час розшифровки ДНК стародавніх людей - як кроманьйонців, так і неандертальців.

"Ці дані свідчать, що ця кількісна перевага сама по собі повинна була бути потужним, якщо не переважним фактором у прямій демографічної та територіальної конкуренції між сучасними людьми і неандертальцями", - сказано у статті.

Меллерс зазначає, що точний внесок інших адаптивних механізмів, що дозволили людям узяти гору: просунуті технології полювання, тісніші соціальні зв'язки - залишається предметом подальших досліджень. Свою роль могли зіграти і кліматичні чинники, зокрема похолодання, що сталося близько 40 тисяч років тому.

Нагадаємо, що в листопаді минулого року група американських учених із Гарвардського університету з'ясувала, що досягнення зрілого віку у людей сучасного типу проходить повільніше, ніж це було в людей неандертальського типу.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.