Спецпроект

Наші предки перемогли неандертальців числом

Британські археологи із Кембріджського університету дійшли висновку, що люди сучасного типу витіснили неандертальців із Європи завдяки чисельній перевазі.

Про це повідомляє "Кореспондент".

Як пишуть дослідники у своїй статті в науковому журналі Science, число кроманьйонців було більше ніж у 10 разів більше, ніж корінних європейців.

Згідно із сучасними даними, перші неандертальці (Homo sapiens neanderthalensis) з'явилися в Європі, на Близькому Сході і в Середній Азії приблизно 300 тисяч років тому, а за деякими даними - навіть 500 тисяч років тому.

Вони розселилися в холодних прильодовикових регіонах Європи і Близького Сходу, й епоха їхнього панування тривала до появи в Європі нової людини сучасного типу (Homo sapiens sapiens), який прийшов з Африки близько 40 тисяч років тому.

З цього моменту чисельність неандертальців почала швидко скорочуватися, і вже 37 тисяч років тому неандертальці зникають майже у всій Євразії, їхнє місце займають homo sapiens. Причини вимирання неандертальців досі залишаються предметом дискусій серед учених.

Homo Sapiens родом із Криму. Сенсація від українських археологів

Під час дослідження під керівництвом професора Пола Меллерса був проведений аналіз археологічних знахідок у південно-східній Франції, що належать до перехідної епохи - з 55 до 35 тисяч років тому. У результаті вчені дійшли висновків про коливання чисельності та щільності населення на цій території.

Зокрема, виявилося, що кількість печер та інших типів закритих скельних притулків у регіоні зросла за цей період із 26 до 108, а число відомих відкритих стоянок - із семи до 39. Ці дані дозволили вченим зробити висновок, що чисельність і щільність населення у цьому регіоні зросла у 2,5 раза.

Крім того, вчені з'ясували, що кількість кам'яних знарядь зросла більше ніж удвічі, значно зросла кількість залишків від їжі - кісток тварин. "Усі ці археологічні дані ... означають, що загальна чисельність населення і щільність значно зросла за період переходу від неандертальців до кроманьйонців на південному заході Франції і, як можна зробити висновок, - в інших регіонах Європи", - пишуть учені .

У цілому зібрані ними дані дозволили їм зробити висновок, що кінцева чисельність населення, що складалася з людей сучасного вигляду, перевищувала початкове неандертальське населення у дев'ять разів. Ці оцінки відповідають наявним генетичним даним, отриманим під час розшифровки ДНК стародавніх людей - як кроманьйонців, так і неандертальців.

"Ці дані свідчать, що ця кількісна перевага сама по собі повинна була бути потужним, якщо не переважним фактором у прямій демографічної та територіальної конкуренції між сучасними людьми і неандертальцями", - сказано у статті.

Меллерс зазначає, що точний внесок інших адаптивних механізмів, що дозволили людям узяти гору: просунуті технології полювання, тісніші соціальні зв'язки - залишається предметом подальших досліджень. Свою роль могли зіграти і кліматичні чинники, зокрема похолодання, що сталося близько 40 тисяч років тому.

Нагадаємо, що в листопаді минулого року група американських учених із Гарвардського університету з'ясувала, що досягнення зрілого віку у людей сучасного типу проходить повільніше, ніж це було в людей неандертальського типу.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.