Спецпроект

На Тернопільщині знайшли невідомий замок. Поки що на карті

Сенсаційне зображення на карті, виготовленій майже двісті років тому, продемонстрували в Національному заповіднику "Замки Тернопілля".

Про це повідомляє "Погляд".

Під час дослідження окремих аркушів кадастрової карти Збаража, котрий восени відзначатиме 800-річчя з часу першої літописної згадки, старший науковий працівник науково-дослідного відділу заповідника Руслан Підставка виявив обриси досі не відомого замку.

Розташований він на території села Залужжя, поблизу Збаража.

"Аналіз ескізного зображення об'єкта, - каже Руслан Підставка, - дозволяє з досить високим ступенем вірогідності стверджувати, що це оборонно-фортифікаційна споруда баштово-стінового типу, з двоярусною в'їзною брамою. Проте для остаточного визначення функціональної приналежності об'єкту потрібно провести археологічні розкопки на місці його зображення на карті. На вказаній ділянці старої мапи через збільшуване скло чітко видно обриси замку з вежами, стінами - мурами та бійницями. Малюнок тушшю повністю автентичний манері виконання інших топографічних знаків на карті.

Невідома досі фортифікаційна споруда знаходиться на північний захід від Спасо-Преображенської церкви 1600 року.

Цей храм розташований на місці Свято-Онуфріївського монастиря ХІІІ ст., та залишків Старозбаразької фортеці ХІV століття. Сама ж окреслена територія, як стверджують історики та археологи, належить до так званого "літописного Збаража" Х-ХІІІ століть.

За словами завідувача відділом Центрального державного історичного архіву у Львові Уляни Кришталович, на кадастрових картах в жодному випадку не практикувалося нанесення інших позначок, зокрема й ескізів, крім передбачених легендою.

Замки і храми Західної України з повітря (ФОТО)

Неймовірність зображення на кадастрі Залужжя ескізу оборонної будівлі може пояснюватися тим, що в умовних знаках не було відповідного зображального значка і геодезисти та картографи просто нанесли ескіз. Оскільки карта виконана у 1830 році, то ймовірно, за цей час споруда була зруйнована, чи просто розібрана.

Крапку над "і" можуть поставити топографічні карти Королівства Галичини та Лодомерії. 413 аркушів карт розміром 42×62 см, датованих 1779 - 1782 рр. нині зберігаються у Військовому архіві Відня.

Місяць тому там побував кореспондент УКРІНФОРМу і дізнався, що за попередньою домовленістю науковці архіву доктор Роберт Рілл та Отто Келнер готові надати Національному заповіднику "Замки Тернопілля" мікрофільми із топографічними картами Австро-Угорської імперії, куди свого часу входила Галичина, й зокрема Тернопільщина.

Можливо, тоді остаточно з'ясується, чи відповідає виявлений на старій карті малюнок реальному фортифікаційному об'єкту, про який ніхто в Україні досі не знав.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.