У фортеці на Хмельниччині знайшли шахову фігуру ХІІ століття

На Хмельниччині, на території фортеці у Меджибожі, археологи знайшли шахову фігуру, яку попередньо датують XII століттям. Дослідники називають її однією із найяскравіших знахідок цьогорічного археологічного сезону.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

Завідувач сектору археології Державного історико-культурного заповідника "Межибіж" Віктор Вєтров розповів, що цю фігуру знайшли під час розчищення на ділянці стіни литовського періоду в південно-східній частині подвір'я фортеці.

"Це шахова фігурка, вирізана з бивня слона. Її висота близько 5 сантиметрів, діаметр 3,5 сантиметра. Попередньо, за аналогіями ми визначили, що ця шахова фігура, судячи з оформлення, швидше за все – король. Дуже схожі фігурки як і за формою, так і за орнаментацією, трапляються з ХІІ століття в Ірані, а також ХІІІ-ХIV столітті в Європі", – повідомив Віктор Вєтров.

Дослідники зазначають, що фігурка шахового короля, яку знайшли в Меджибожі, може належати як до Давньоруського періоду, так і до Литовського.

"Такі шахи, ймовірно, були дуже цінними. Бо якщо уявити кількість всіх фігурок, то ймовірно, щоб зробити повний набір шахів, потрібен був не один слон", – додає Вєтров.

 

За його словами, судячи з розмірів фігури, це могли бути замкові шахи з дошкою, приблизно, метр на метр.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.