У фортеці на Хмельниччині знайшли шахову фігуру ХІІ століття

На Хмельниччині, на території фортеці у Меджибожі, археологи знайшли шахову фігуру, яку попередньо датують XII століттям. Дослідники називають її однією із найяскравіших знахідок цьогорічного археологічного сезону.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

Завідувач сектору археології Державного історико-культурного заповідника "Межибіж" Віктор Вєтров розповів, що цю фігуру знайшли під час розчищення на ділянці стіни литовського періоду в південно-східній частині подвір'я фортеці.

"Це шахова фігурка, вирізана з бивня слона. Її висота близько 5 сантиметрів, діаметр 3,5 сантиметра. Попередньо, за аналогіями ми визначили, що ця шахова фігура, судячи з оформлення, швидше за все – король. Дуже схожі фігурки як і за формою, так і за орнаментацією, трапляються з ХІІ століття в Ірані, а також ХІІІ-ХIV столітті в Європі", – повідомив Віктор Вєтров.

Дослідники зазначають, що фігурка шахового короля, яку знайшли в Меджибожі, може належати як до Давньоруського періоду, так і до Литовського.

"Такі шахи, ймовірно, були дуже цінними. Бо якщо уявити кількість всіх фігурок, то ймовірно, щоб зробити повний набір шахів, потрібен був не один слон", – додає Вєтров.

 

За його словами, судячи з розмірів фігури, це могли бути замкові шахи з дошкою, приблизно, метр на метр.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".