У фортеці на Хмельниччині знайшли шахову фігуру ХІІ століття

На Хмельниччині, на території фортеці у Меджибожі, археологи знайшли шахову фігуру, яку попередньо датують XII століттям. Дослідники називають її однією із найяскравіших знахідок цьогорічного археологічного сезону.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

Завідувач сектору археології Державного історико-культурного заповідника "Межибіж" Віктор Вєтров розповів, що цю фігуру знайшли під час розчищення на ділянці стіни литовського періоду в південно-східній частині подвір'я фортеці.

"Це шахова фігурка, вирізана з бивня слона. Її висота близько 5 сантиметрів, діаметр 3,5 сантиметра. Попередньо, за аналогіями ми визначили, що ця шахова фігура, судячи з оформлення, швидше за все – король. Дуже схожі фігурки як і за формою, так і за орнаментацією, трапляються з ХІІ століття в Ірані, а також ХІІІ-ХIV столітті в Європі", – повідомив Віктор Вєтров.

Дослідники зазначають, що фігурка шахового короля, яку знайшли в Меджибожі, може належати як до Давньоруського періоду, так і до Литовського.

"Такі шахи, ймовірно, були дуже цінними. Бо якщо уявити кількість всіх фігурок, то ймовірно, щоб зробити повний набір шахів, потрібен був не один слон", – додає Вєтров.

 

За його словами, судячи з розмірів фігури, це могли бути замкові шахи з дошкою, приблизно, метр на метр.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.