На Тернопільщині до кінця року відреставрують Збаразький замок

Пам’ятку архітектури національного значення XVII століття – Збаразький замок – у Тернопільській області відреставрують до кінця цього року.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив генеральний директор Національного заповідника "Замки Тернопілля" Анатолій Маціпура.

 

"Вже розроблена і затверджена Міністерством культури та інформаційної політики України уся науково-проєктна документація на реставрацію. Почали ремонтно-реставраційні роботи, завершення яких заплановано до кінця 2021 року.

За 2 млн 750 тис. грн. буде капітально відремонтовано та відреставровано перехідний міст та внутрішні стіни рову, що прилягає до оборонного валу фортифікаційної споруди", – розповів Маціпура.

За його словами, зараз облаштовують покриття мосту кам'яними плитами та споруджують мостові арки.

До складу заповідника, крім архітектурного комплексу Збаразького замку XVII століття, входять церква Преображення Господнього 1600 року, ансамбль споруд монастиря ордену отців Бернардинів та ще 10 замків у Тернопільській області.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.

"Троянські вісті". Український Мюнхгаузен та інші помічники більшовицьких людоловів

Як і кого з українських діячів більшовики використовували для спецоперацій на Заході.