На Тернопільщині замок ХІV століття отримає 14 мільйонів гривень на реставрацію

Одному з найстаріших замків Тернопільської області – Чортківському – виділяють 14 млн грн для реставраційних робіт у межах програми «Велика реставрація».

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив генеральний директор Національного заповідника "Замки Тернопілля" Анатолій Маціпура.

 
фото: castles.com.ua

"Ми підписали договір зі спеціальною науково-виробничою будівельною реставрацією "Кам'янець" на ліквідацію аварійного стану Чортківського замку, побудованого ще на межі ХІV-XV століть. Проєктом передбачено влаштування консерваційного даху, який повинен вберегти фортифікаційні стіни від подальшого руйнування. Плануємо відтворити стіни з місцевого каменю-пісковику на основі збережених іконографічних матеріалів", – сказав Маціпура.

За його словами, кошти на рестраврацію замку в Чорткові виділили в рамках національної програми "Велика реставрація".

Проєкт відібрала експертна рада при Міністерстві культури та інформаційної політики. Планується, що перший етап консерваційно-реставраційних робіт завершать вже до кінця цього року, аби вже наступного літа, коли відзначатиметься 500-річчя Чорткова, провести там низку святкових заходів із реконструкцією історичних подій, що стосуються твердині.

Чортківський замок тривалий час був резиденцією українських магнатських родів Гольських та Потоцьких, а тепер входить до Національного заповідника "Замки Тернопілля".

До складу заповідника, крім архітектурного комплексу Збаразького замку XVII століття, входять церква Преображення Господнього 1600 року, ансамбль споруд монастиря ордену отців Бернардинів та ще 10 замків у Тернопільській області.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".