Спецпроект

На Львівщині впорядкують кладовища Першої світової

У вересні Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять", спільно з представниками партії "Свобода" продовжить розпочаті у 2010 році роботи з впорядкування військових кладовищ часів Першої Світової війни на території Сколівського, Стрийського, Старосамбірського району Львівської області.

Про це повідомляє прес-служба товариства "Пам'ять".

Зокрема, роботи проводитимуть у селі Головецько, Верхня та Нижня Рожанка, Козьова, Гребенів, Орява, Завадів, Нижухів, Райлів, Воля.

Кохання під час Першої світової. Три родинні історії

На кладовищах буде встановлено пам'ятні знаки з інформацією про загиблих. Роботи з  упорядкування військових поховань спрямовані на підготовку Львівщини до відзначення у 2014-му 100-річчя від початку Першої світової війни.

Ці роботи буде проведено за фінансової підтримки Львівської обласної ради, Управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА, Сколівської районної ради, Німецької Народної Спілки з догляду за військовими похованнями, Австрійського "Чорного Хреста", за кошти меценатів підприємства "Леоні" та готелю "Магніт", а також силами місцевих мешканців.

"Окрім цього, будуть проведені пошукові роботи, щоби виявити місця санітарних захоронень часів Першої світової війни; ексгумація останків загиблих у військових діях вояків та їхнє перезахоронення", - сказав голова Товариства пошуку жертв війни "Пам'ять" Любомир Горбач.

За кошти російського антиквара розкопували могили Першої світової?

Товариство звертається до жителів Львівщини з проханням надати інформацію про невпорядковані місця поховань періоду Першої та Другої Світових війн, "Карпатської Січі", вояків УПА, дивізії "Галичина" за адресою: м. Львів вул. Медвецького, 7 кв. 7. тел. 03222925461

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.