У Кіровограді зруйновано будівлю Театру Корифеїв. ФОТО

У Кіровограді зруйновано будівлю першого українського професійного театру, який був колискою українського театрального мистецтва, де починали свою кар'єру Садовський, Карпенко-Карий, Заньковецька та інші зірки.

Про це повідомляє блогер Олександр Аргат.

У зруйнованій споруді розміщувався перший український професійний театр - "Товариство українських артистів під орудою Марка Кропивницького", який пізніше отримав назву Театру Корифеїв.

Будівлю було відкрито 1882 року в Єлисаветграді (нині Кіровоград) - вважається, що в цей рік український театр відокремився від польського та російського.

 Так будівля Театру Корифеїв виглядала на початку ХХ сторіччя...

Засновником театру був Марко Кропивницький, його справу продовжив Микола Садовський. Звідси вийшла більшість основоположників українського театрального мистецтва - від Івана Карпенка-Карого і Панаса Саксаганського до Марії Заньковецької.

...квітень 2011 року...

Нагадаємо, що наприкінці травня 2009 року Кіровоградський академічний музично-драматичний театр імені М. Л. Кропивницького припинив роботу через аварійний стан будівлі.

8 липня того ж року Кабінет міністрів виділив 12,5 млн. гривень на реконструкцію. Загальна вартість реконструкції будівлі театру оцінюється в 130 млн. грн.

 ...вересень 2011 року

Тимчасовою сценою для трупи театру став будинок культури заводу "Червона зірка".

Улітку 2011 року перший заступник голови Кіровоградської обласної ради Олександр Шаталов заявив, що Кіровоградський академічний український музично-драматичний театр імені Кропивницького запрацює максимум через два роки - коли завершиться реконструкція будівлі.

Фото: olarhat.livejournal.com

У вересні 2011 року депутати Ленінської районної у місті Кіровограді ради відмовилися перейменувати свій район з Ленінського на Шевченківський.
 

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.