Янукович наказав ушанувати знищене нацистами українське місто

Президент України Віктор Янукович підписав указ про підготовку до 70-их роковин Корюківської трагедії - знищення нацистськими карателями 7 тисяч мирних громадян у Чернігівській області.

Про це повідомляє офіційний сайт президента.

ІП наводить текст документу повністю:

"З метою вшанування пам'яті знищеного фашистськими окупантами у березні 1943 року у місті Корюківка Чернігівської області мирного населення, виховання в українському суспільстві шанобливого ставлення до подвигу й жертовності попередніх поколінь постановляю:

1. Кабінету Міністрів України:

1) розробити разом з Українським інститутом національної пам'яті, Чернігівською обласною державною адміністрацією та затвердити у двомісячний строк план заходів у зв'язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії, передбачивши, зокрема:

спорудження у місті Корюківка Меморіального комплексу пам'яті жителів населених пунктів України, знищених фашистськими окупантами;

проведення у 2011 році за участю Національної академії наук України у місті Чернігові Всеукраїнської наукової конференції, присвяченої партизанському руху в Україні у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років;

Чотири документи про Корюківську трагедію

створення документального фільму про Корюківську трагедію, видання відповідної науково-документальної та науково-популярної літератури;

здійснення дослідницької роботи з вивчення трагічних подій періоду фашистської окупації України у 1941 - 1944 роках;

проведення у загальноосвітніх та інших навчальних закладах, закладах культури, військових частинах уроків пам'яті, лекцій, бесід, круглих столів, присвячених трагічним подіям березня 1943 року у місті Корюківка;

2) вирішити в установленому порядку питання щодо фінансування заходів у зв'язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії.

2. Кабінету Міністрів України, Чернігівській обласній державній адміністрації забезпечити проведення жалобних заходів у зв'язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії.

3. Міністерству закордонних справ України забезпечити інформування закордонними дипломатичними установами міжнародної спільноти про трагічні події березня 1943 року у місті Корюківка Чернігівської області.

4. Державному комітету телебачення і радіомовлення України забезпечити широке висвітлення заходів у зв'язку з 70-ми роковинами Корюківської трагедії, а також організувати разом з іншими центральними органами виконавчої влади та за участю наукових установ підготовку тематичних теле- і радіопередач про Корюківську трагедію".

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.