У Львові відзначають 145 років від народження Грушевського

У Львові сьогодні, 29 вересня, відзначили покладанням квітів до пам’ятника 145-ту річницю від дня народження Михайла Грушевського.

Про це повідомляє ZAXID.NET із посиланням на прес-службу Львівської обласної ради.

Загалом у Львові до ювілею з дня народження Грушевського впродовж 29-30 вересня відбуваються низка заходів. Зокрема, 29 вересня у Львівському Будинку вчених пройшла урочиста сесія.

Грушевський та Франко: громадське і приватне

Тридцятого вересня заходи пройдуть у Музеї Михайла Грушевського у Львові, що на вул. Івана Франка, 154.

Це, зокрема, круглий стіл: "Грушевськознавство: поступ і перспективи" (10.00 - 11.55); відкриття виставка "Автентичні рукописи Михайла, Марії та Катерини Грушевських" з фондової скарбниці Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові (12.00 - 12.30); презентація музейних видань (12.30 - 13.00)  та нагородження дослідників спадщини Михайла Грушевського відзнакою Державного меморіального музею Грушевського у Львові (13.00 -14.30).

Завтра від 14.30 до 16.00 пройде піша екскурсія "Львівські адреси М. Грушевського".

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.