Анонс: перегляд документального фільму про Гавела + дискусія (ВІДЕО)

З нагоди 75-річчя Вацлава Гавела Чеський центр спільно з Міжнародним фестивалем документального кіно про права людини Docudays UA представлять українській публіці документальний фільм Павла Коутецького та Мірослава Янека "Громадянин Гавел".

Показ відбудеться 6 жовтня о 18:00 в кінотеатрі "Жовтень" на Подолі (Костянтинівська, 26).

Після показу відбудеться обговорення фільму та жвава дискусія за чашкою гарячої кави чи чаю.

Фільм транслюватиметься чеською мовою з англійськими та українськими субтитрами. Вхід вільний.

"Коутецький поступово здобув таку довіру Гавела, що міг бути присутнім навіть там, куди президент жодних журналістів не допускав", пише Малвіна Тоупалова про документальний фільм Павла Коутецького „Громадянин Гавел".


Поява колишнього дисидента на державному ТБ Чехословаччини

Документальний фільм режисерів Павла Коутецького й Мирослава Янека розкриває драматичне закулісся політичного і приватного життя Вацлава Гавела - чехословацького дисидента, останнього президента Чехословаччини і першого президента пост-комуністичної Чехії.

Режисер Павел Коутецкі почав знімати цей фільм у 1992 р. і відстежував життя першого чеського президента понад 13 років. Він зумів зафіксувати найважливіші моменти діяльності президента Вацлава Гавела - аж до його відходу з поста глави держави в січні 2003 року.

Більше про Вацлава Гавела читайте і дивіться у матеріалі "Естрада і політика. Прага-1968 - дві долі зірок поп-музики".

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.