В центрі Донецька студенти перейменували проспект Ватутіна на "Героїв УПА"

Сьогодні в центрі Донецька студенти заклеїли на будівлі по проспекту Ватутіна вивіску зі справжньою назвою вулиці, перейменувавши її на вулицю "Героїв УПА".

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу Донецького міськуправління міліції.

У повідомленні наголошується, що сьогодні вранці до чергової частини Донецького міськуправління міліції надійшло повідомлення про те, що невідомі біля головного корпусу Донецького Національного університету малюють на стіні будівлі свастику.

На місце події виїхала слідчо-оперативна група. Факт хуліганських дій підтвердився.

Крім того, у міліції відзначили, що молоді люди - студенти донецьких вишів - не лише розмалювали стіну, а й заклеїли справжню назву проспекту Ватутіна, перейменувавши його на Героїв УПА.

Свастики щось не спостерігається. Фото: glavred.info

Порушників було затримано і доставлено до Київського райвідділу міліції.

Відносно одного з них, 21-річного студента, було складено адміністративні протоколи за ст. 152 КУпАП - "Порушення правил у сфері впорядкування населених пунктів" і ст. 173 - "Дрібне хуліганство".

Нагадаємо, що сьогодні в Україні відзначається 69-а річниця утворення Української Повстанської армії.

Командувач Першого Українського фронту Микола Ватутін загинув у 1944 році у випадковій вогневій сутичці з загоном УПА. Він похований у парку біля Верховної Ради України.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.