Сьогодні - 80 років з дня заснування Держрезерву СРСР

17 жовтня 2011 року відзначається 80-річчя з дня створення Держрезерву СРСР.

Про це нагадує прес-служба Державної агенції резерву України:

"17 жовтня 1931 постановою Раднаркому було створено Комітет резервів при Раді Праці і Оборони. Відразу почалося стрімке нарощування резервів. Саме завдяки цим запасам країні вдалося вистояти у перші найважчі місяці Великої Вітчизняної війни і спішно розгорнути військове виробництво.

Системою держрезерву вирішувалися завдання не тільки постачання фронту і тилу, а й накопичення запасів для повоєнного відновлення країни. До Дня Перемоги обсяги резервів зросли по деяких позиціях майже удвічі в порівнянні з довоєнними. А вже в 1950-і роки радянський уряд доручив Держрезерву створювати хлібні запаси, у тому числі і для експорту.

Після розпаду СРСР основні фонди та запаси були розділені між колишніми союзними республіками за територіальною ознакою. Кожне з нових суверенних держав створило свій орган з управління держрезерву.  

Історія Держрезерву України розпочалася 1 листопада 1991 року, коли було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України № 299-04 "Про Створення Державного Комітету України з державного матеріального резерву", що утворився на базі Українського територіального управління Комітету з державних матеріальних резервів при Раді Міністрів СРСР.

У цій же постанові відзначалося, що новоутвореній Державний Комітет України з матеріального резерву є правонаступником цього Управління, з чого витікає логічний висновок: Держрезерв України має всі підстави додати до своєї 20-річної біографії всі шість десятиліть радянської епохи.

Тому сьогоднішню дату можна вважати ювілейною для всіх держрезервів країн СНД.

...Запаси, які формує і зберігає  Державне агентство резерву України, призначені для вирішення широкого кола стратегічних завдань: забезпечення мобілізаційних потреб, ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій і регулювання ринку.

...Керівництво Держрезерву України вітає колег з країн СНД, Росрезерву РФ зі спільним святом".

Держрезерв України очолює Олексій Лелюк - керівник Полтавського відділення Партії регіонів.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.