На державному рівні відзначатимуть ювілеї Малишка, Лисенка й Пимоненка

Верховна Рада ухвалила постанову про вiдзначення на державному рiвнi низки пам'ятних дат - від знищення нацистами міста на Чернігівщині до ювілею з дня народження села на Прикарпатті.

Про це повідомляє офіційний сайт ВР. 

Зокрема, нардепи проголосували за постанову про вiдзначення у 2013 роцi 70-рiччя вшанування пам'ятi жертв Корюкiвської трагедiї пiд час Другої свiтової вiйни. Йдеться про події 1-2 березня 1943 року в місті Корюкiвка Чернiгiвської областi, де нацисти одночасно знищили близько 7 тисяч мирних жителiв.

Також Рада пiдтримала постанови про святкування на державному рiвнi у березнi 2012 року 170-рiччя з дня народження українського композитора Миколи Лисенка, 150-рiччя з дня народження українського художника Миколи Пимоненка, а в листопадi 2012 року - 100-рiччя з дня народження українського поета Андрiя Малишка.

Крім цього, депутати ухвалили постанову про святкування 600-рiччя села Космач Косiвського району Iвано-Франкiвської областi.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.