На державному рівні відзначатимуть ювілеї Малишка, Лисенка й Пимоненка

Верховна Рада ухвалила постанову про вiдзначення на державному рiвнi низки пам'ятних дат - від знищення нацистами міста на Чернігівщині до ювілею з дня народження села на Прикарпатті.

Про це повідомляє офіційний сайт ВР. 

Зокрема, нардепи проголосували за постанову про вiдзначення у 2013 роцi 70-рiччя вшанування пам'ятi жертв Корюкiвської трагедiї пiд час Другої свiтової вiйни. Йдеться про події 1-2 березня 1943 року в місті Корюкiвка Чернiгiвської областi, де нацисти одночасно знищили близько 7 тисяч мирних жителiв.

Також Рада пiдтримала постанови про святкування на державному рiвнi у березнi 2012 року 170-рiччя з дня народження українського композитора Миколи Лисенка, 150-рiччя з дня народження українського художника Миколи Пимоненка, а в листопадi 2012 року - 100-рiччя з дня народження українського поета Андрiя Малишка.

Крім цього, депутати ухвалили постанову про святкування 600-рiччя села Космач Косiвського району Iвано-Франкiвської областi.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.