У Раді ініціюють повернення місту Володимир-Волинський історичної назви. ВІДЕО

Народний депутат від групи “За майбутнє” Ігор Гузь ініціює повернення місту Володимир-Волинський його історичної назви – Володимир.

Про це нардеп повідомив у фейсбуці в понеділок, 17 травня, передає "Новинарня".

 

Для того, щоб перейменувати місто, необхідне рішення Володимир-Волинської міської ради, Волинської обласної ради і Верховної Ради.

"Як народний депутат України, який представляє місто в парламенті, я виступаю з ініціативою про відновлення історичної справедливості, а саме – повернення місту його славної назви "Володимир".

Переконаний, ми повинні пам'ятати свою історію. Адже сотнями років в усій Європі наше місто над Лугою знали саме за такою назвою. І тільки за часів Російської імперії, а далі – Радянського союзу, місту додали назву "Володимир-Волинський"", – зазначив Гузь.

Він нагадав, що це не перше таке перейменування в Україні.

Зокрема, нещодавно повернув свою історичну назву Переяслав, який десятки років мав назву "Переяслав-Хмельницький".

Гузь наголосив, що мешканці цього міста, не стикнулися з серйозними юридичними, адміністративними проблемами після перейменування.

"Звертаюся до міського голови й сьогодні вже оформив офіційне звернення, і до депутатського корпусу – підтримати цю позицію. Надалі буду звертатися до депутатів Волинської обласної ради, аби вони теж підтримали перейменування міста і восени, переконаний, український парламент поставить остаточну крапку й місто набуде назви "Володимир"", – додав нардеп.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.