У Раді ініціюють повернення місту Володимир-Волинський історичної назви. ВІДЕО

Народний депутат від групи “За майбутнє” Ігор Гузь ініціює повернення місту Володимир-Волинський його історичної назви – Володимир.

Про це нардеп повідомив у фейсбуці в понеділок, 17 травня, передає "Новинарня".

 

Для того, щоб перейменувати місто, необхідне рішення Володимир-Волинської міської ради, Волинської обласної ради і Верховної Ради.

"Як народний депутат України, який представляє місто в парламенті, я виступаю з ініціативою про відновлення історичної справедливості, а саме – повернення місту його славної назви "Володимир".

Переконаний, ми повинні пам'ятати свою історію. Адже сотнями років в усій Європі наше місто над Лугою знали саме за такою назвою. І тільки за часів Російської імперії, а далі – Радянського союзу, місту додали назву "Володимир-Волинський"", – зазначив Гузь.

Він нагадав, що це не перше таке перейменування в Україні.

Зокрема, нещодавно повернув свою історичну назву Переяслав, який десятки років мав назву "Переяслав-Хмельницький".

Гузь наголосив, що мешканці цього міста, не стикнулися з серйозними юридичними, адміністративними проблемами після перейменування.

"Звертаюся до міського голови й сьогодні вже оформив офіційне звернення, і до депутатського корпусу – підтримати цю позицію. Надалі буду звертатися до депутатів Волинської обласної ради, аби вони теж підтримали перейменування міста і восени, переконаний, український парламент поставить остаточну крапку й місто набуде назви "Володимир"", – додав нардеп.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.