Спецпроект

Шукають педагогів, які хочуть навчитися розповідати про Голокост

Український центр вивчення історії Голокосту спільно з Всеукраїнською освітньою програмою "Розуміємо права людини" за підтримки фундації Матра Кап та посольства королівства Нідерландів в Україні оголошують проведення нового проекту на 2011/2012 н.р.

Проект під назвою "Історія Голокосту та права людини" покликаний дослідити можливості інтеграції навчання правам людини та викладання історії Голокосту. 

В результаті двох триденних семінарів, двох дистанційних курсів та одноденної підсумкової конференції планується підготувати групу з 25 осіб, які зможуть в системі освіти навчати правам людини через історичну пам'ять, пов'язану з подіями Голокосту.  

До участі в проекті запрошуються передусім вчителі і викладачі історії та гуманітарних дисциплін та студенти-історики педагогічних спеціальностей. Для участі у проекті необхідно заповнити та надіслати на електронну адресу Центру (uhcenter@holocaust.kiev.ua) заявку для участі у проекті

Необхідною передумовою є зобов'язання брати участь в усіх заходах програми протягомроку. Наразі перший семінар заплановано на кінець листопада 2011, другий - на березень 2012, конференцію - на червень 2012.

Останній строк подачі заявок - 1 листопада 2011 р. Інформування про результати відбору - 8 листопада 2011 року.

Заявку на участь у проекті можна знайти на сайті програми "Розуміємо права людини".

Більше інформації про проект читайте на сайті Українського центру вивчення історії Голокосту.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.