Документи про загибель Миколи ІІ відкриють. Тільки для Романових?

Представники Дому Романових зможуть ознайомитися з матеріалами справи про загибель царської родини, заявив старший слідчий-криміналіст Головного управління криміналістики Слідчого комітету РФ Володимир Соловйов.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Справа складається з 28 томів. Я думаю, якщо виникне необхідність чи виникнуть якісь питання, то велика княгиня (Марія Романова, див. останній абзац - ІП) зможе ознайомитися з документами", - сказав Соловйов, зазначивши, що справа ніколи не була засекреченою.

"Від початку, з 19 серпня 1993 року, ми постаралися зробити розслідування максимально відкритим, оскільки питання справи стосуються давно минулих подій, але викликають великий інтерес громадськості", - додав В. Соловйов.

Слідчий комітет РФ в січні цього року заявив, що завершив розслідування кримінальної справи про загибель представників Російського імператорського дому та осіб з їх оточення в 1918-1919 рр.. і припинив кримінальну справу. Члени сім'ї останнього російського імператора і особи з його найближчого оточення - всього 11 людей - були розстріляні за рішенням президії Уралсовета в ніч на 17 липня 1918 року.

У липні 1991 року на Старій Коптяківській дорозі поблизу Єкатеринбурга було розкрите поховання, в якому знаходилися останки дев'яти осіб. Члени імператорської родини були поховані в усипальні Петропавлівського собору Санкт-Петербурга.

9 липня 2007 при проведенні археологічних розкопок в 70 км на південь від місця першого поховання були знайдені останки ще двох осіб. Численні експертизи стверджують, що останки належать цесаревичу Олексію та його сестрі Марії. Останки не поховані.

У травні 2011 року голова Російського імператорського дому, велика княгиня Марія Романова відвідала Севастополь, де подякувала українцям "за збереження спільної історії".

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.