На аукціон виставили царські прикраси, які вивезли з Росії під час революції 1917 року. ВІДЕО

Аукціонний дім Sothebyʼs виставив на торги російські царські коштовності, які вивезли контрабандою з країни під час жовтневої революції 1917 року. У колекції є прикраса з рідкісним кольоровим діамантом.

Про це повідомляє CNN.

 
фото: newton

Ідеться про колекцію княгині Марії Павлівни — тітки останнього російського імператора Миколи ІІ. Представники Sothebyʼs сказали, що вона мала "фантастичну" колекцію коштовностей. Зіркою торгів називають помаранчево-рожевий діамант у персні. Камінь вагою 25,62 карата оцінюють у $3,9—5,9 мільйона.

Також на аукціон виставили велику овальну сапфірово-діамантову брошку та кліпси зі шкатулки Марії Павлівни.

Прикраси були довірені другу Марії Павлівни — британському дипломату Альберту Генрі Стопфорду, який разом з іншими коштовностями вивіз їх на зберігання в Лондон. Її брошку і сережки продає європейська княжа родина, яка придбала їх на аукціоні у 2009 році. Торги відбудуться в Женеві 10 листопада.

Марія Павлівна втекла з революційної Росії у 1918 році. В еміграції вона деякий час займалася виготовленням вишивки та мережив, завідувала кооперативом, що їх виробляв, працювала фотографом для журналів мод. Жила в Німеччині, Швеції, Іспанії. Померла вона у 1958 році в Німеччині.

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".