Львів назвав Азарову персону, на честь якої назвуть аеропорт. І це не Бандера

Львівський міський голова Андрій Садовий подав до уряду пропозицію назвати місцевий аеропорт іменем засновника міста короля Данила.

Про це повідомляє прес-служба Львівської міської ради.

 

"За останні місяці я чув дуже багато пропозицій щодо назви нашого летовища – іменем Митрополита Андрея Шептицького, Степана Бандери, Івана Франка, Пінзеля. Я подивився на голосування, яке було на сайті visitlviv – з домінуючою перевагою перемагає пропозиція "імені короля Данила", - зазначив мер.

Садовий додав, що це компромісна пропозиція, яка має об'єднати усіх львів’ян.

Нагадаємо, фракція партії "ВО Свобода", яка має більшість у Львівській міськраді, оприлюднила звернення до прем'єр-міністра Миколи Азарова, в якому вимагає оновлений аеропорт назвати ім'ям лідера ОУН Степана Бандери.

Пізніше партія пообіцяла винести проект відповідного рішення на розгляд найближчої сесії.

Президент Віктор Янукович, відповідаючи на питання про те, як він оцінює ініціативу Львівської міськради про те, щоб назвати реконструйований аеропорт ім'ям лідера ОУН, сказав, що це вирішуватиме місцева рада.

Раніше мер Львова Андрій Садовий запропонував назвати аеропорт іменем короля Данила Галицького. За його словами, аеропорт є державним, тому остаточне рішення прийматиме держава.

Як відомо, восени 2010 року львівські інтелектуали розпочали збір підписів за те, щоб назвати аеропорт іменем всесвітньо відомого галицького скульптора XVIII-го сторіччя Івана Ґеорґа Пінзеля.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.