Львівському аеропорту хочуть дати ім'я чи то Бандери, чи Данила Галицького

Фракція партії "ВО Свобода" у Львівській міськраді внесла на розгляд сесії пропозицію звернутися до Кабміну із проханням назвати міжнародний аеропорт "Львів" ім'ям лідера ОУН Степана Бандери.

З такою пропозицією звернувся депутат міськради від "Свободи" Василь Горон, повідомляє УП з посиланням на прес-службу "ВО Свобода".

У підготовленому "Свободою" зверненні сказано, що цю ідею подали жителі Львова на зустрічах з депутатами від партії.

Львівська міськрада має намір розглянути звернення на сесії 20 жовтня.

У свою чергу мер Львова Андрій Садовий пропонує надати аеропорту "Львів" ім'я короля Данила Галицького.

З відповідною пропозицією він звернувся до керівництва держави, повідомляє прес-служба Львівської міськради.

"Було багато пропозицій щодо назви нашого летовища: назвати іменем Пінзеля, іменем Франка. Я звернувся до керівництва держави з пропозицією назвати аеропорт іменем короля Данила Галицького - засновника нашого міста, іменем чи не єдиного українського короля", - сказав він.

При цьому Садовий зазначив, що аеропорт є державним, тому остаточне рішення прийматиме держава.

Нагадаємо, восени 2010 року львівські інтелектуали розпочали збір підписів за те, щоб назвати аеропорт іменем всесвітньо відомого галицького скульптора XVIII-го сторіччя Івана Ґеорґа Пінзеля.

Тим часом у Криму тривають суперечки щодо назви аеропорту "Сімферополь": кримські татари виступають за присвоєння йому імені радянського льотчика-аса Амет Хан Султана, а проросійські організації хочуть назвати аеропорт на честь фаворита Катерини ІІ Григорія Потьомкіна.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".