У Європі вшанували жертв Світових воєн (ФОТО)

У Великобританії, Франції, Бельгії та Афганістані люди згадували загиблих у Першій світовій війни, а також подальших бойових конфліктах.

Про це повідомляє "Точка.net".

По всій території Великобританії пройшли дві хвилини мовчання.

Всі фото: tochka.net

Рівно 93 роки назад - 11 листопада 1918 року - в Комп'єнському лісі під Парижем Німеччина підписала з Антантою (Францією та Британією) угоду про перемир'я, яка поклала край Першій світовій війні, що забрала життя 10 мільйонів солдат і офіцерів різних національностей.

Тоді на вулиці Парижа, Брюсселя, Лондона та Нью-Йорка вийшли мільйони людей, щоб святкувати завершення смертельної агонії, яка з 1914 року охопила весь західний світ.

Тим часом на деяких фронтах все ще гинули солдати й офіцери, а остаточний мир уклали кількома місяцями пізніше у Версалі.

Живих свідків та ветеранів Першої світової війни в Європі майже не залишилося. Останній учасник воєнних дій з-поміж бельгійців помер у 2004 році.

Різанина в окопах Бельгії. Реконструкція (ВІДЕО)

Патріотичні церемонії, релігійні служби, хвилини мовчання та поминальні дзвони у багатьох європейських країнах стосувалися всіх без винятку загиблих і в Першій, і в Другій світових війнах.

В лютому 2011 року помер останній ветеран Першої світової війни.

Танкіст Першої світової малював битви, у яких брав участь (ФОТО)



Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.