У Європі вшанували жертв Світових воєн (ФОТО)

У Великобританії, Франції, Бельгії та Афганістані люди згадували загиблих у Першій світовій війни, а також подальших бойових конфліктах.

Про це повідомляє "Точка.net".

По всій території Великобританії пройшли дві хвилини мовчання.

Всі фото: tochka.net

Рівно 93 роки назад - 11 листопада 1918 року - в Комп'єнському лісі під Парижем Німеччина підписала з Антантою (Францією та Британією) угоду про перемир'я, яка поклала край Першій світовій війні, що забрала життя 10 мільйонів солдат і офіцерів різних національностей.

Тоді на вулиці Парижа, Брюсселя, Лондона та Нью-Йорка вийшли мільйони людей, щоб святкувати завершення смертельної агонії, яка з 1914 року охопила весь західний світ.

Тим часом на деяких фронтах все ще гинули солдати й офіцери, а остаточний мир уклали кількома місяцями пізніше у Версалі.

Живих свідків та ветеранів Першої світової війни в Європі майже не залишилося. Останній учасник воєнних дій з-поміж бельгійців помер у 2004 році.

Різанина в окопах Бельгії. Реконструкція (ВІДЕО)

Патріотичні церемонії, релігійні служби, хвилини мовчання та поминальні дзвони у багатьох європейських країнах стосувалися всіх без винятку загиблих і в Першій, і в Другій світових війнах.

В лютому 2011 року помер останній ветеран Першої світової війни.

Танкіст Першої світової малював битви, у яких брав участь (ФОТО)



Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.