Анонс: німецька історик про Тараса Шевченка

Представництво Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні, Німецька служба академічних обмінів, посольство Німеччини в Україні та Центр польських та європейських студій Києво-Могилянської академії запрошують на черговий захід в межах циклу лекцій з історії України – публічну лекцію пані д-ра Єнні Альварт.

Тема лекції: "Тарас Шевченко в культурній пам'яті України".

Лекція відбудеться англійською мовою 28 листопада 2011 р. о 16:30 у Центрі польських та європейських студій Києво-Могилянської академії.

Програму ви можете завантажити за цими посиланнями:
 
www.info.boell.org.ua/historische_vorlesungsreihe/cpes_alwart.pdf (англійською мовою)
www.info.boell.org.ua/historische_vorlesungsreihe/cpes_alwart_ukr.pdf (українською мовою)

Подальші заходи за участі пані д-ра Єнні Альварт в Україні:

29.11, 13:00 – відкритий семінар "Тарас Шевченко та історична пам’ять в Україні" у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка (українською мовою, бульв. Шевченка, 14, ауд. 180-181)
30.11, 18:30 – публічна лекція в посольстві Німеччини в Україні "Тарас Шевченко в культурній пам’яті та політиці історії України" (німецькою з синхронним перекладом українською, вул. Б. Хмельницького, 25)
01.12, 13:00 – відкритий семінар "Тарас Шевченко та історична пам’ять в Україні" у Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького (українською мовою, Черкаси, бульв. Шевченка, 81, конференц-зала 1 корпусу).

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.