Спецпроект

У Гарварді готують атлас про Голодомор

До 80-ї річниці Голодомору в Україні 1932-1933 років в Гарвардському університеті підготують спеціальний атлас, який дозволить продемонструвати масштаби трагедії на картах.

Про це повідомляє "Левый берег" із посиланням на доктора історичних наук, професора Станіслава Кульчицького.

"Це буде грандіозний атлас. Я запропонував вже кілька десятків карт. На мою думку, важливою картою стануть опубліковані в Україні, США і Росії свідоцтва про конфіскацію всієї їжі, позначені в місцях перебування свідків, - сказав Станіслав Кульчицький. - Вся карта Україна буде покрита цими свідченнями".

За словами Станіслава Кульчицького, вчені, зокрема, російські, які не вважають Голодомор в Україні геноцидом, серед іншого аргументують, що немає документів про накази вилучати всю їжу в українських селян.

В той же час український історик переконаний, що не можна не брати до відома тисячі свідчень людей, які розповідали саме про це.

Французький комікс про Голодомор і ностальгію за СРСР (ФОТО)

"Оцінка українського Голодомору як геноциду створила велику напругу у відносинах між Україною і Росією", - зазначив історик. На його думку, "нам треба переконати російську громадськість і багатьох власних громадян у тому, що сталінська каральна акція була справою рук декількох вищих функціонерів".

"Якщо реальна картина Голодомору стане загальновідомою, то пам'ять про нього перестане роз'єднувати людей", - переконаний Кульчицький.

Він також повідомив, що зараз кількість публікацій у всьому світі на цю тему українського Голодомору вже перевищило 15 000, з них значну частину становлять спогади людей, які пережили цю трагедію.

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.