Спецпроект

Януковича знову попросили визнати Голодомор геноцидом

Українська Всесвітня координаційна Рада закликає нинішню владу визнати Голодомор 1932-1933 рр. геноцидом української нації.

Про це йдеться у заяві УВКР, отриманій "Історичною Правдою".

"Ця трагедія українського народу, моторошний Голодомор, досі стукає у наші серця тривогою і страхом перед майбутнім, оскільки комуністичні злочини досі в Україні не покарані, а непокаране зло може повторитися", - йдеться в заяві.

УВКР закликає нинішню владу визнати Голодомор 1932-1933 рр. геноцидом української нації, "тим більше, що на сьогодні вже десятки держав солідаризувалися з Україною і засуджують комуністичний геноцид українців 1932-1933 рр.".

УВКР також звертається до українських громад за межами України з проханням продовжити  свої зусилля щодо визнання Голодомору 1932-1933 рр. геноцидом.

 

Українська Всесвітня координаційна Рада - спілка громадських організацій в Україні та за кордоном. У 2001 році до УВКР входило більше 382 організацій. Вищим органом управління УВКР є Всесвітній форум українців.

 

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.