Спецпроект

В День пам'яті жертв Голодомору херсонська влада веселитиметься

У Херсоні 26 листопада, в День пам`яті жертв Голодомору відбудеться півфінал регіональної ліги КВК.

Як передає кореспондент УНІАН, відповідні афіші розклеєні в обласному центрі.

Зокрема, на афіші зазначається, що в суботу, 26 листопада о 18.00 в Палаці молоді на вул. Перекопській відбудеться другий півфінал Херсонської відкритої ліги КВК.

Також на афіші зазначається, що гра відбудеться за підтримки управління у справах сім`ї, молоді та спорту Херсонської облдержадміністрації та мера Херсона Володимира Сальдо.

Як повідомив начальник управління сім`ї, молоді та спорту Херсонської ОДА Олег Кравець, очолювана ним установа до організації цього півфіналу КВК має непрямий стосунок, а організовує і проводить гру громадська організація Відкрита ліга КВК "Я валяюся!", яка і запланувала проведення цього заходу на 26 листопада.

"Це вони планували. Захід був запланований давно і організатори не знали, що цього дня відзначається День пам`яті жертв Голодомору", - сказав Кравець.

Також, за словами начальника управління ОДА, скасувати півфінал КВК неможливо, оскільки, в іграх беруть участь команди з інших міст, і вже вирішено питання з їх приїздом і поселенням.

Але, за словами чиновника, організатори перед початком гри оголосять про те, що сьогодні День жалоби.

Також Кравець повідомив, що цей півфінал КВК проводиться в рамках виконання обласної програми "Молодь Херсона" і фінансується в рамках цієї програми з обласного бюджету.

Нагадаємо, торік голова Херсонської ОДА Микола Костяк заявив, що День пам'яті жертв голодоморів потрібен Україні, "але не такий помпезний".

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.