Радянський Союз напав на Фінляндію. У Твіттері

Наступ радянських військ триває вже другу добу у реальному часі. В ці хвилини фіни відступають - іноді в паніці, адже багато солдатів ніколи не бачили танків. Будинки спалюють або мінують, залишаючи детонатори у дверях чи під сидіннями унітазів. Йдеться про масштабне відтворення Другої Світової війни в інтернеті.

"...Радіо Гельсінки транслює радянський ультиматум: капітуляція до 3:00 завтрашнього дня або "всі міста і стратегічні центри будуть знищені".

"...Червоноармієць-українець: "Товаришу командир, чому ми воюємо тут? Хіба Ворошилов не казав, що ми не хочемо чужої землі?"

"...Фіни жартують про радянське вторгнення: "Їх так багато, а Фінляндія така маленька. Де ми їх усіх будемо ховати?"

"...Італія засуджує радянське вторгнення у Фінляндію. Прем'єр-міністр Великобританії Чемберлен: "глибоке співчуття" з приводу нападу. Німецька політика: "доброзичливий нейтралітет".

"...Фінська берегова артилерія на острові Руссаре веде гарматну дуель із крейсером "Кіров". Совіти хочуть захопити острови в Балтії. ФОТО"

Всі ці події відбуваються у сервісі коротких повідомлень Твіттер і є погодинним відтворенням подій Другої Світової війни.

Пости розміщуються в обліковому записі RealTimeWWII ("Друга Світова у реальному часі").

В ці дні виповнюється 72 роки нападу СРСР на Фінляндію, тому чергові твіти присвячені переважно цим подіям. Попередні записи присвячені також радянській пропаганді, які готувала громадську думку до війни. 

Як у карельських снігах загинула елітна українська дивізія

Автор облікового запису - 24-річний випускник істфаку Оксфорду Олвин Коллінсон, повідомляє The Telegraph. Він розпочав твітити 1 вересня - в річницю нападу Третього рейху на Польщу у 1939 році, з якого прийнято розпочинати датування Другої світової війни.

Коллінсон постить близько 40 твітів на день і планує робити це шість років поспіль - аж до 8 травня 1945 року. Він висвітлює основні військові та політичні події, цитує свідчення очевидців, постить тогочасні фото і карти.

"Ні, Молотов!" - пропагандистська фінська пісня тих часів. Молотов - сталінський міністр закордонних справ. Інший персонаж пісні та об'єкт глузувань - Бобріков, колишній губернатор Фінляндії у складі Росії.

"Державне управління спиртних напоїв" Фінляндії масово виготовляло пляшки із запалювальною сумішшю - саме фіни назвали цей витвір "коктейль для Молотова".

"Я використовую Твіттер, щоб повернути минуле до життя, допомогти людям побачити дійсність так, як її бачили в ті роки", - зазначив історик.

За його словами, найбільше йому довелося попрацювати 26 вересня, коли вермахт здійнював останню атаку на Варшаву. Коллінсон ілюстрував битву свідченнями польських солдат і цивільних, адаптуючи їх до текстового обмеження Твіттеру у 140 знаків.

1940: кінохроніка радянсько-фінської війни (ВІДЕО)

"Наразі я працюю сам, - каже історик, - але вже є добровольці, які перекладають стрічку". Вже є арабська, китайська, французька, іспанська, португальська, турецька і російська версії. Останню робить Станіслав Рудий із Києва - маркетолог, який захоплюється військовою історією.

Станом на сьогодні проект має уже 1080 записів і 160 000 читачів.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.