У Львові встановлено пам'ятник Володимиру Івасюку

У Львові 20 грудня на проспекті Шевченка, 7-9, урочисто відкриють пам’ятник композитору та поету Володимиру Івасюку.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу Львівської міської ради.

На відкритті пам’ятника будуть присутні ініціатор та меценат встановлення пам’ятника музикант Святослав Вакарчук, родина Володимира Івасюка, міський голова Львова Андрій Садовий, представники органів місцевої та державної влади, представники мистецького середовища.

Пам'ятник заввишки 2,6 метра виготовлено з бронзи, а постамент та мощення - з граніту. Монумент встановлено на монолітній кам’яній брилі, а навколо пам’ятника з мозаїки та гранітної плитки викладено декоративну гітару.

1971: мюзикл Івасюка "Червона Рута" (ВІДЕО)

Кошти в сумі 174 тис. грн. на благоустрій прилеглої території виділено з міського бюджету Львова.

Місце розташування пам’ятника – на проспекті Шевченка, 7-9, – є на шляху від філармонії до музичної академії, тут часто ходив Івасюк.

ДОВІДКА:

Володимир Івасюк - один із основоположників української естрадної музики Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів.

Професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Неординарний живописець.

18 травня 1979 року його тіло було знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Офіційна версія - самогубство - підлягала сумніву громадськості як 1979 року, так і тепер.

26 січня 2009 року Генеральна прокуратура України поновила давно закриту кримінальну справу про смерть Володимира Івасюка.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.