У Києві презентують альбом про книжкову графіку 1918-21 років

Видавництво "Дух і Літера" запрошує на презентацію альбому-каталогу Гілеля Казовського "Книжкова графіка митців Культур-Ліґи", яка відбудеться 18 січня о 18:00 у книгарні "Є" на вул. Лисенка, 3 (ст. м. "Золоті ворота").

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Учасники:

    Леонід Фінберг, головний редактор видавництва "Дух і Літера"
    Павло (Пінхас) Фішель, художник книги
    Дмитро Горбачов, мистетствознавець

Художній альбом "Книжкова графіка художників Культур-Ліґи" представляє ще один аспект творчого феномену київського аванґарду. 

Альбом – свого роду продовження книги "Культур-Ліґа: художній авангард 1910–1920-х років". Якщо перша книга представляла творчість митців Культур-Ліґи в цілому, то друга звертає увагу на один із найяскравіших, але мало досліджених жанрів – книжкову графіку.

Афіша презентації

У модерністській культурі, відданість якій було задекларовано в ідеології Культур-Ліґи, ілюстрована книга була однією з найважливіших царин синтезу мистецтв і художніх експериментів. Водночас, єврейська ілюстрована книга неминуче ввібрала в себе весь комплекс властивих тільки єврейській літературі й мистецтву естетичних пошуків та ідеологічних протиріч.

Це все в усій повноті відобразилося у книжковій графіці художників, пов’язаних з Культр-Ліґою. Тому, створені ними в цей період ілюстровані книжки, є не лише важливим етапом їхньої творчої біографії, а й, либонь, одним із найбільш яскравих і переконливих свідчень пошуків національної культури і досягнень єврейського художнього авангарду першої чверті ХХ століття.

До альбому увійшли репродукції робіт Н. Альтмана, М. Епштейна, Г. Інгера, Е. Лисицького, І.-Б. Рибака, О. Тишлера, Й. Чайкова, М. Шагала, Н. Шифріна, С. Шор.

Представлено понад 70 книжок, оформлених митцями Культур-Ліґи. Багато обкладинок та ілюстрацій публікуються вперше.

Книга починається з ґрунтовної статті ізраїльського мистецтвознавця Гілеля Казовського – автора більшості текстів про Культур-Ліґу. В статті розглянутий феномен Культур-Ліґи в контексті художніх процесів початку минулого століття.

Діяльність Художньої секції Культур-Ліґи, яка існувала в Києві у 1918–1921 роках, стала яскравим явищем у розвитку єврейського мистецтва в Україні.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.