Призначення головою СБУ кагебіста насторожує - екс-директор архіву СБУ

Українська Служба безпеки не може використовувати досвід та інструментарій КГБ, який був карально-репресивним органом. Проте призначення нового очільника відомства ставить це під сумнів.

Так історик та екс-директор архіву СБУ Володимир В’ятрович прокоментував "Голосу Америки" призначення головою СБУ Ігоря Калініна, який за Радянського Союзу працював у КГБ.

"Я не знаю Ігоря Калініна особисто, - зазначив В'ятрович. - Але якщо говорити не про конкретну людину, а про посадовця, який має безпосередній зв’язок із КГБ СРСР, то я думаю, що сучасна українська Служба безпеки мала би відмовлятися від того, щоб її очолювали люди, виховані спецслужбою СРСР".

На думку історика, КГБ виконував насамперед каральні функції, а отже, мала відповідний досвід та інструментарій.

"Я не знаю, чи означає призначення Калініна те, що СБУ буде повертатися до ганебних практик спецслужби радянського зразка, - сказав колишній директор СБУ. - Сподіваюся, що ні. Але в будь-якому разі для того, щоб продовжити попередню політику на розрив із радянським кагебістським минулим, було би краще, якби новим очільником СБУ стала людина, котра не мала в минулому зв’язків із КГБ".

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.