Фільм про нацистську космічну атаку став хітом Берлінале (ВІДЕО)

Науково-фантастична комедія "Залізне небо" - виконана у стилі альтернативної історії - про агресію нацистів на Землю з секретної бази на Місяці стала найбільш обговорюваною стрічкою на кінофестивалі Берлінале.

Про це повідомляє "Ліга".

Фільм спільного виробництва Німеччини, Фінляндії та Австралії "Залізне небо" не бере участь в основному конкурсі кінофестивалю, його прем'єра відбулася в рамках альтернативної програми "Панорама".

Малобюджетний пародійний фільм про спробу гітлерівців завоювати Землю з космосу викликав навіть більше уваги, ніж деякі фільми більш іменитих режисерів.

За сюжетом, наприкінці Другої світової війни гітлерівці запустили з Антарктики кілька космічних кораблів на Місяць, де заснували секретну військову базу. До 2018 року потужна армада була готова до удару по Землі, і Четвертий рейх переходить в наступ.

Абсурдність подій доповнюється тим, що американський президент у фільмі дуже нагадує колишнього губернатора Аляски Сару Пейлін, а американський крейсер носить назву "Джордж Дабл-Ю Буш".

"Залізне небо" отримало неоднозначну оцінку журналістів. Іноземні репортери розцінили як позитивний знак те, що в Німеччині навчилися сміятися над своїм минулим, однак німецька преса відреагувала більш стримано, відзначаючи, що нацизм все ще залишається дуже делікатним питанням для цієї країни.

Сам режисер "Залізного неба" Тімо Вуоренсола, попередня робота якого була пародією на "Зоряний шлях" і називалася "Зоряна руїна" ("Star Wreck"), налаштований по відношенню до фільму досить критично і називає його "дурним жартом".

Значна частина коштів, витрачених на стрічку (близько 7 млн євро), була зібрана в інтернеті шанувальниками творчості Вуоренсоли.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.