У Литві оприлюднено список резервістів КГБ

У списку, представленому Центром дослідження геноциду і опору громадян Литви - 238 прізвищ резервістів КДБ, переважно молодших офіцерів, які свого часу перебували в резерві Комітету державної безпеки (КГБ) Литовської РСР.

Серед них і відомі люди - наприклад, колишній глава МЗС Литви Антанас Вальоніс. Раніше литовський Держархів повідомляв, що в резерві радянських спецслужб числиться близько 420 осіб.

У 2010 році парламент Литви зобов'язав Центр досліджень оприлюднити архівні документи КГБ і тим самим завершити в країні процес люстрації, проявивши повагу до тих, хто постраждав від дій репресивних радянських структур.

Весною 2011 року Литва розкрила й опублікувала списки агентів КГБ, які діяли на території Литовської РСР.

Від великого напливу бажаючих ознайомитися зі списком сайт www.kgbveikla.lt на якийсь час "завис", але потім відновиви свою роботу.

Повідомляється, що сайт не розголошуватиме прізвища людей, які самі зізналися у співпраці з радянськими спецслужбами (таких близько 1,5 тисяч), а також документи, що стосуються особистого життя громадян.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.