Спецпроект

Литва публікує архіви КГБ. З прізвищами

Литва розкрила та опублікувала документи агентів КГБ (комітету державної безпеки) СРСР, які діяли на території Литви за радянських часів.

Про це повідомляє "Тиждень" iз посиланням на польську "Ґазету виборчу".

Як пише видання, будуть також оприлюднені імена всіх, хто співпрацював із КГБ.

"Така інформація є дуже важливою і потрібною", - зазначив прем'єр Литви Андрюс Кубілюс під час презентації інтернет-порталу kgbveikla.lt, на якому й опубліковані зазначені документи.

Кубілюс додав, що інформація про діяльність КГБ важлива також для Росії та її громадян.

"Документи дозволять розібратися в ситуації, в якій жила Литва протягом 50 років радянської окупації", - сказав прем'єр.

Керівник Центру досліджень геноциду і опору Литви Тересе-Біруте Бураускайте вважає, що оприлюднена інформація може викрити імена осіб, які зараз займають високі посади та відіграють важливу роль у публічному житті країни.

Імена осіб, які раніше вже зізналися у співпраці зі службами КГБ, залишаться засекреченими, тоді як імена тих, хто цього раніше не визнавав - стануть публічно відомими.

Згідно з Законом про архіви КГБ агенти радянських спецслужб могли добровільно визнати свою співпрацю з комітетом державної безпеки СРСР до 2000 року. Більше 1,2 тис. осіб зізналися у співпраці.   

"Ми не публікуємо окремого списку агентів та опису їх діяльності, а лише оприлюднюємо інформацію про діяльність КГБ як інституцію",- зазначила Бураускайте. А прем'єр Кубілюс сказав, що правда про діяльність КГБ у Литовській РСР буде цікавою і для росіян. От тільки сайт поки що працює тільки литовською.

В перший день функціонування порталу kgbveikla.lt уже оприлюднено 150 документів.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.