В Естонії продають історичну пам'ятку - морську фортецю. ФОТО

В Естонії виставили на продаж колишню батарейну морську фортецю, побудовану за розпорядженням російського імператора Миколи I.

Про це повідомляють NewsRu із посиланням на Postimees.

Будівництво фортеці в Талліні (у складі Російської імперії місто називалося Ревель) тривало 13 років - з 1828 по 1840 рік.

Спочатку там розташовувалася артилерійська батарея, потім казарма, а з 1920 року - в'язниця, яка проіснувала до 2002 року. У 2007 році ця пам'ятка архітектури стала туристичним об'єктом - парком культури.

Тепер же АТ "Державна нерухомість Естонії" виставило фортецю площею в 40 000 квадратних метрів на торги за початкову ціну в 3 мільйони євро. Заявки приймаються до 19 червня.

Оскільки нерухомість має статус історичної пам'ятки і охороняється державою, то на використання цього об'єкта накладені деякі обмеження.

У планах мерії міста - провести реконструкцію цього об'єкта.

Талліннська міськрада в 2011 році затвердила детальне планування району Батарейної в'язниці і Гавані гідропланів, відомої як колишня Батарейна морська фортеця Ревеля. Планування передбачає перетворення цієї історичної ділянки в розважальну зону.

Крім відновлення історичних пам'яток, планується побудувати в цілому шість будинків висотою до шести поверхів комерційного та адміністративного призначення.

 Фото: patarei.org

Околиці фортеці очистять від "малоцінних будівель радянського періоду", внутрішні двори будуть приведені в порядок і озеленені, на ділянці на південь від мортирних батарей і люнету, де великий перепад висот, передбачено амфітеатр зі сценою.

Крім просторої головної площі тут має з'явитися кілька невеликих площ з дитячим ігровим майданчиком, кафе на відкритому повітрі і "куточками відпочинку". Місця для стоянок автомобілів передбачені в основному під землею і в двоповерховому гаражі.

Однією з домінант зони, за новим планом, має стати Палац юстиції Естонії.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.