Митники вилучили 33 старовинні монети. ФОТО

Митники спільно з прикордонниками виявили факт можливого незаконного переміщення через митний кордон України 33 старовинних монет, що можуть становити історичну та культурну цінність.

Про це повідомляє прес-центр Державної митної служби.

Монети виявили під час митного контролю та оформлення багажу пасажирів авіарейсу "Харків-Відень". Громадянин Канади самостійно обрав спрощений режим митного контролю - "зеленого коридору".

Проте під час проходження валізи громадянина через рентген виявилось, що чоловік серед особистих речей приховав монети у великій кількості.

Серед одягу, у пластиковій коробці, разом із сучасними монетами, що значно ускладнювало виявлення, були виявлені 33 монети білого і жовто-коричневого кольорів, які мають ознаки історичної цінності.

Фото Держмитслужби

Монети датовані XVIII, XIX, XX століттям та випущені у часи Російської імперії, Латвійської Республіки, СРСР, Речі Посполитої, Французької Республіки та Німеччини. Зі слів правопорушника вартість монет складає 1250 грн.

Згідно з законодавством України переміщення історичних та культурних цінностей здійснюється із поданням відповідних дозвільних документів. Громадянин Канади не дотримався правил перетину кордону, а тому отримав протокол про порушення митних правил.

Монети вилучено і передано для зберігання на склад митниці.

Справжню історичну  та культурну цінність вилученого буде встановлено за результатами експертного дослідження. У випадку підтвердження  історичної значущості монет, вони будуть передані до одного із музеїв.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.