Розшифровано найстаріший напис на івриті. ФОТО

"Дайте права рабам і вдовам. Дайте права сиротам та іноземцям. Захистіть права бідних і меншин". Вік напису - понад 3 тисячі років.

Німецькі вчені з Мюнстерського університету розшифрували найстаріший з відомих на даний момент написів на івриті.

Про це повідомляє Lenta з посиланням на журнал Semitica.

Об'єктом дослідження був фрагмент глиняного горщика. За словами дослідників, він служив свого роду чернеткою, на якому майбутньої писар відпрацьовував навички. Вчені кажуть, що писар, швидше за все, мав стосунок до суду, тому вправлявся в написанні рядків із законів.

 

За твердженням вчених, зміст збереженого напису такий: "Дайте права рабам і вдовам. Дайте права сиротам та іноземцям. Захистіть права бідних і меншин". Вік напису - понад 3 тисяч років.

Фото: thelocal.de

Уламки горщика були виявлені в 2008 році в 25 кілометрах від Єрусалиму. Вважається, що близько 3 тисяч років тому в цьому регіоні існувало велике місто.

Висновок про те, що перед ученими один з найстаріших текстів на івриті, був зроблений серед іншого на підставі аналізу форм літер.

Дивіться також інші матеріали за темою "Археологія"

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.