Роботи з реставрації собору у Новомосковську триватимуть іще 2 роки

У м. Новомосковську (Дніпропетровська обл.) через місяць буде відкрито Присоборну площу Свято-Троїцького собору, що дасть змогу відновити історичні межі дерев'яної пам'ятки архітектури ХVIII століття.

Це пообіцяла прес-служба Дніпропетровської ОДА, повідомляє "Інтерфакс".

"Роботи з реставрації складні та тривалі, але собор буде повністю відновлено за 2-2,5 роки, - повідомив голова ОДА Олександр Вілкул. - Вже через місяць буде відкрито Присоборну площу, яка дасть змогу відновити історичні межі унікальної пам'ятки архітектури України та Європи".

За словами чиновників, роботи з реконструкції Присоборної площі вже виконано на 80%.

Остання повна реставрація собору відбулася в 1888 році. Протягом 2010-2011 рр. було здійснено всі необхідні дослідження й залучено найкращі наукові інститути України та розроблено проект реставрації.

У 2012 році на виконання будівельно-монтажних робіт виділено 10 млн грн. Загальна вартість реставрації - 29 млн грн.

Як відомо, у липні 2011 року собор перебував у критичному стані.

Свято-Троїцький собор у Новомосковську - унікальний шедевр української архітектури. Він входить до державного реєстру національного культурного надбання України. Він виконаний у стилі українського козацького бароко і є єдиним дерев'яним собором в Україні.

Собор, збудований без жодного цвяха у 1775-78 роках на козацькі кошти (одними з фундаторів були організатори колонізації Кубані Антін Головатий і Захарій Чепіга), у радянські часи використовувався як склад. Він вважається прообразом храму, описаного у романі Олеся Гончара "Собор".

Унікальність архітектурної ідеї собору полягає в розташуванні дев’яти веж-бань. На храм можна дивитися з будь-якого боку й під будь-яким кутом, і все одно буде видно лише вісім бань із дев’яти.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.