Спецпроект

Сквер Косіора хочуть назвати на честь тих, хто рятував від Голодомору

У київському сквері неподалік метро "Лук'янівська", де колись був розміщений пам’ятник одному з організаторів геноциду — Станіславу Косіору, кожному дереву дадуть символічне ім’я в пам’ять про одного з рятівників.

Про це ІП повідомили організатори акції.

Захід буде присвячена доброчинцям — людям, які в часи Голодомору 1932-1933 років рятували інших від голодної смерті. Організатори акції прагнуть наголосити на тому, що й у ці лихі часи мав місце героїзм та життєствердні вчинки.

Відповідно до кількості врятованих гілки дерев у сквері навпроти кінотеатру "Київська Русь" (вул.Артема) будуть прикрашені янголами, що символізуватимуть українців, які пережили 1932 та 1933 роки.

Під час дійства історик Володимир Тиліщак, автор книги "Людяність у нелюдяний час", яка вийде у грудні цього року і розкриває тему взаємодопомоги в період Голодомору, розповість історії про героїв, що робили подвиг, просто ділячись хлібом.

На закінчення заходу керівники громадських організацій підпишуть звернення до КМДА з проханням надати нове ім’я скверові: "Сквер доброчинців".

Акція відбудеться в рамках заходів, організованих Громадським комітетом із ушанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні.

Цьогорічна громадська кампанія має на меті насамперед розповісти про тих, хто в роки геноциду рятував співвітчизників від страшної смерті.

Історії порятунку під час Голодомору читайте в проекті родинних спогадів "Історичної Правди"

Чорнобильська катастрофа. Смерть тисяч людей заради виживання радянського режиму

Аварія на Чорнобильській АЕС сталася 37 років тому – у 1986 році. Тодішній комуністичний режим до останнього намагався приховати інформацію про масштаби забруднення території та опромінення радіацією людей. Приховував не тому, що розумів масштаби і наслідки катастрофи. А тому, що влада завжди так працювала і показувала СРСР як найкращу в світі державу, в якій ніяких катастроф ніколи не відбувається

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.