Спецпроект

Музей Леніна в Монголії заселять динозаврами

Столиця Монголії Улан Батор збирається розпрощатися з музеєм В. Леніна, переробивши його в центр зберігання своєї солідної колекції скам'янілостей.

Про це пише The Guardian.

Монгольський уряд збирається перетворити будівлю на музей динозаврів. Головною визначною пам'яткою в ньому повинен стати семиметровий скелет Tyrannosaurus bataar, якому 70 мільйонів років.

"Монголія посилає останки динозаврів на закордонні виставки вже 20 років, в той час як вдома у нас немає свого музею. У нас чудова колекція останків, але люди про це не знають", - повідомив міністр культури, спорту і туризму Ендонгійн Отгонбаяр.

За даними видання, країна давно викликає інтерес у палеонтологів. Засновник інституту вивчення монгольських динозаврів в Нью-Йорку Болорцецег Мінжін відзначає не лише обширність і різноманітність наявних останків, але і їх унікальну збереженість. "Ви можете знайти цілі скелети в пустелі Гобі", - відзначає вчений.

Уряд Монголії сподівається, що музей буде сприяти зростанню інтересу серед місцевого населення до своєї історії, зниженню контрабанди, а також приверне нових туристів.

Зазначимо, раніше величезна будівля, яку досі прикрашає бюст вождя світового пролетаріату, багато років здавалося під офіси.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.