Спецпроект

У Римі відкриється музей Гоголя

У Римі 20 березня відкриють культурний центр імені Гоголя і музей, присвячений письменнику. Вони розмістяться в квартирі на вулиці Сістіна, де класик літератури жив з перервами з 1838 по 1842 рік.

Про це повідомляє "Голос России".

Саме тут Гоголь написав "Шинель", "Тараса Бульбу" і перший том "Мертвих душ".

Квартира досі збереглася у відмінному стані, і зараз в ній проводиться лише косметичний ремонт.

Крім іншого, в музеї виставлятимуть портрет Гоголя, написаний великим російським художником Олександром Івановим (більше всього відомим картиною "Явлення Христа народу"), а також портрет самого Іванова, який теж бував тут.

З 1901 року на будинку встановлено меморіальну дошку в пам'ять про Гоголя.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.