Спецпроект

Музей в Кореї стане "центром антиамериканського виховання"

Кім Чен Ин, який побував на будівництві нової будівлі Музею Перемоги у Вітчизняній визвольній війні (Корейська війна 1950-1953 років), заявив, що музей повинен стати "основним центром антиамериканського виховання в КНДР".

Про це пише siteua.org.

У липні минулого року Кім Чен Ин розпорядився провести реконструкцію цього музею у відповідності до вимог ери "сонгун" (пріоритет армії). За його словами, під керівництвом Кім Ір Сена "народ і армія молодої республіки змогли здобути велику перемогу у протиборстві з коаліцією на чолі з американськими імперіалістами і маріонетковим режимом Південної Кореї".

 "Це була перемога ідеології, стратегії, тактики і духу », - підкреслив перший секретар Трудової партії Кореї і перший голова Державного комітету оборони. Лідер оглянув відкриту площадку, де буде встановлено ​​значну скульптурну композицію на честь воїнів Корейської народної армії (КНА), а також виставлені зразки озброєнь.

В експозиції знайшлося місце для розвідувального корабля США "Пуебло". У 1968 році він був захоплений північнокорейськими прикордонниками в територіальних водах республіки недалеко від портового міста Вонсан на східному узбережжі Корейського півострова.

З тих пір корабель був одним з головних символів перемоги над "американським імперіалізмом". Раніше він стояв на якорі на набережній річки Тедонган в Пхеньяні. Гіди демонстрували відвідувачам відеофільм про інцидент із захопленням, показували рубку, нашпиговану шпигунською апаратурою, зачохлені кулемети і ряд документів, що підтверджують "злісні" наміри американців.

В захопленні корабля брало участь декілька північнокорейських катерів, а також авіація. У цьому інциденті загинув один американець, який намагався чинити збройний опір. Спроби здійснити на Пхеньян дипломатичний тиск з метою змусити відпустити моряків і повернути "Пуебло" успіхом не увінчалися. В результаті уряд США був змушений принести офіційні вибачення КНДР і дати письмові гарантії того, що подібні інциденти в майбутньому не повторяться.

Судячи з висловлювань Кім Чен Ина, в КНДР намічаються грандіозні заходи з нагоди 27-го липня, національного свята - 60-ї річниці перемоги у Вітчизняній визвольній війні. У столиці відбудуться військовий парад і наймасовіша в світі художньо-гімнастична вистава "Аріран".

Корейська війна завершилася в 1953 році підписанням угоди про перемир'я. Тому формально КНДР і США залишаються у стані війни.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.