Спецпроект

Музей в Кореї стане "центром антиамериканського виховання"

Кім Чен Ин, який побував на будівництві нової будівлі Музею Перемоги у Вітчизняній визвольній війні (Корейська війна 1950-1953 років), заявив, що музей повинен стати "основним центром антиамериканського виховання в КНДР".

Про це пише siteua.org.

У липні минулого року Кім Чен Ин розпорядився провести реконструкцію цього музею у відповідності до вимог ери "сонгун" (пріоритет армії). За його словами, під керівництвом Кім Ір Сена "народ і армія молодої республіки змогли здобути велику перемогу у протиборстві з коаліцією на чолі з американськими імперіалістами і маріонетковим режимом Південної Кореї".

 "Це була перемога ідеології, стратегії, тактики і духу », - підкреслив перший секретар Трудової партії Кореї і перший голова Державного комітету оборони. Лідер оглянув відкриту площадку, де буде встановлено ​​значну скульптурну композицію на честь воїнів Корейської народної армії (КНА), а також виставлені зразки озброєнь.

В експозиції знайшлося місце для розвідувального корабля США "Пуебло". У 1968 році він був захоплений північнокорейськими прикордонниками в територіальних водах республіки недалеко від портового міста Вонсан на східному узбережжі Корейського півострова.

З тих пір корабель був одним з головних символів перемоги над "американським імперіалізмом". Раніше він стояв на якорі на набережній річки Тедонган в Пхеньяні. Гіди демонстрували відвідувачам відеофільм про інцидент із захопленням, показували рубку, нашпиговану шпигунською апаратурою, зачохлені кулемети і ряд документів, що підтверджують "злісні" наміри американців.

В захопленні корабля брало участь декілька північнокорейських катерів, а також авіація. У цьому інциденті загинув один американець, який намагався чинити збройний опір. Спроби здійснити на Пхеньян дипломатичний тиск з метою змусити відпустити моряків і повернути "Пуебло" успіхом не увінчалися. В результаті уряд США був змушений принести офіційні вибачення КНДР і дати письмові гарантії того, що подібні інциденти в майбутньому не повторяться.

Судячи з висловлювань Кім Чен Ина, в КНДР намічаються грандіозні заходи з нагоди 27-го липня, національного свята - 60-ї річниці перемоги у Вітчизняній визвольній війні. У столиці відбудуться військовий парад і наймасовіша в світі художньо-гімнастична вистава "Аріран".

Корейська війна завершилася в 1953 році підписанням угоди про перемир'я. Тому формально КНДР і США залишаються у стані війни.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.