Спецпроект

У Національний музей Афганістану були повернуті понад 1000 культурних пам'яток

За час поточного 1391 року афганського календаря з Великобританії в Кабульський музей було повернуто понад 1000 об'єктів культурної спадщини, повідомив директор установи Омар Хан Масуді.

Про це пише afghanistan.ru.

У числі повернутих історичних пам'яток було 215 монет Кушанської епохи (I - III століття н.е.), решта об'єктів є скульптурними творами, в тому числі бюстами і статуетками.

У бесіді з представниками ЗМІ Масуді зазначив, що 70% афганських історико-культурних пам'яток були загублені в ході громадянської війни, але, починаючи з 2007 року, близько 9 тисяч з них були повернуті на батьківщину за підтримки Великобританії, США, Данії, Швейцарії і Німеччині і поміщені в музей.

Наразі Міністерство інформації і культури ІРА також прагне вести боротьбу з "чорними археологами", але, тим не менш, в деяких районах країни до цих пір ведуться нелегальні розкопки.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.