Спецпроект

У Національний музей Афганістану були повернуті понад 1000 культурних пам'яток

За час поточного 1391 року афганського календаря з Великобританії в Кабульський музей було повернуто понад 1000 об'єктів культурної спадщини, повідомив директор установи Омар Хан Масуді.

Про це пише afghanistan.ru.

У числі повернутих історичних пам'яток було 215 монет Кушанської епохи (I - III століття н.е.), решта об'єктів є скульптурними творами, в тому числі бюстами і статуетками.

У бесіді з представниками ЗМІ Масуді зазначив, що 70% афганських історико-культурних пам'яток були загублені в ході громадянської війни, але, починаючи з 2007 року, близько 9 тисяч з них були повернуті на батьківщину за підтримки Великобританії, США, Данії, Швейцарії і Німеччині і поміщені в музей.

Наразі Міністерство інформації і культури ІРА також прагне вести боротьбу з "чорними археологами", але, тим не менш, в деяких районах країни до цих пір ведуться нелегальні розкопки.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.