В Афганістані - траур за жертвами марксистського режиму

В Афганістані відбувся дводенний траур за тисячам жертв комуністичного режиму, убитим наприкінці 1970-х років.

Про це повідомляє Лента із посиланням на агенцію Франс Прес.

Траур був оголошений урядом Афганістану після публікації раніше недоступних широкому загалу списків людей, до загибелі яких в 1978 і 1979 роках були причетні афганські спецслужби.

Список був виявлений нідерландськими слідчими, які ведуть розслідування військових злочинів в Афганістані.

Про існування документа стало відомо в 2010 році після допиту одного з колишніх керівників афганської розвідки Аманулли Усмана, який у 1993 році виїхав до Нідерландів. Він, зокрема, розповів, що підписував розстрільні списки .

У ході подальшого слідства голландці вийшли на 94-річну жінку, у якої збереглися 154 сторінки зі списком людей, страчених в 1978 і 1979 роках.

У цих списках вказувалися не тільки імена жертв, а й імена їхніх батьків, фаху, місця проживання, а також власне звинувачення.

Серед людей у списку були викладачі, студенти, чиновники, офіцери і власники магазинів. Авторами документа всі вони названі "ісламськими фундаменталістами".

У квітні 1978 року внаслідок військового перевороту до влади в Афганістані прийшла марксистська Народно-демократична партія Афганістану. Вона намагалася провести реформи з секуляризації ісламської країни, що викликало невдоволення та опір значної частини традиційного афганського суспільства.

Внаслідок внутрішньопартійних конфліктів у 1979 році владу захопив один із діячів НДПА Хайфізулла Амін, представник "радикального" крила. Він не спромігся припинити збройне протистояння у країні, посиливши натомість репресії.

У грудні 1979 року в ситуацію втрутився СРСР. Радянські війська знищили Аміна, привівши до влади лідера "поміркованих" марксистів Бабрака Кармаля і залишивши для його підтримки військовий контингент.

З того часу влада в Афганістані змінювалася кілька разів, однак громадянська війна триває досі - нині між релігійними радикалами і республіканцями; останніх підтримує миротворчий контингент НАТО.

Дивіться також інші матеріали за темою "Афганістан"

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.