УНІВЕРСИТЕТУ ОБОРОНИ ПРИСВОЄНЕ ІМ'Я РАДЯНСЬКОГО ГЕНЕРАЛА

Президент України Віктор Янукович присвоїв Національному університету оборони (Київ) ім'я радянського генерала Івана Черняховського.

Відповідний указ оприлюднено на сайті глави держави:

"Враховуючи особливі заслуги перед Батьківщиною уславленого сина українського народу, видатного полководця, двічі Героя Радянського Союзу, генерала армії Черняховського Івана Даниловича і враховуючи високі показники Національного університету оборони України у підготовці висококваліфікованих офіцерських кадрів для Збройних Сил України, постановляю:

Присвоїти Національному університету оборони України ім'я Івана Черняховського і надалі іменувати його - Національний університет оборони України імені Івана Черняховського".

Іван Черняховський - уродженець Черкащини, радянський воєначальник, двічі Герой Радянського Союзу, наймолодший генерал армії і наймолодший командуючий фронтом в історії Радянських Збройних Сил.

18 лютого 1945 генерал армії Черняховський був важко поранений під містом Мельзак у Східній Пруссії (нині Пененжно, Польща) і того ж дня помер. Під час боїв у Східній Пруссії, війська Черняховського дозволяли собі ґвалтування і убивства мирного німецького населення.

Був похований у Вільнюсі на одній з центральних площ. У 1992 році перепохований у Москві на Новодівичому кладовищі.

Демонтований владою Вільнюса, пам'ятник Черняховському було встановлено у Воронежі, який в кінці 1942 року обороняла, а в січні 1943-го звільняла 60-а армія під командуванням Черняховського.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.