УНІВЕРСИТЕТУ ОБОРОНИ ПРИСВОЄНЕ ІМ'Я РАДЯНСЬКОГО ГЕНЕРАЛА

Президент України Віктор Янукович присвоїв Національному університету оборони (Київ) ім'я радянського генерала Івана Черняховського.

Відповідний указ оприлюднено на сайті глави держави:

"Враховуючи особливі заслуги перед Батьківщиною уславленого сина українського народу, видатного полководця, двічі Героя Радянського Союзу, генерала армії Черняховського Івана Даниловича і враховуючи високі показники Національного університету оборони України у підготовці висококваліфікованих офіцерських кадрів для Збройних Сил України, постановляю:

Присвоїти Національному університету оборони України ім'я Івана Черняховського і надалі іменувати його - Національний університет оборони України імені Івана Черняховського".

Іван Черняховський - уродженець Черкащини, радянський воєначальник, двічі Герой Радянського Союзу, наймолодший генерал армії і наймолодший командуючий фронтом в історії Радянських Збройних Сил.

18 лютого 1945 генерал армії Черняховський був важко поранений під містом Мельзак у Східній Пруссії (нині Пененжно, Польща) і того ж дня помер. Під час боїв у Східній Пруссії, війська Черняховського дозволяли собі ґвалтування і убивства мирного німецького населення.

Був похований у Вільнюсі на одній з центральних площ. У 1992 році перепохований у Москві на Новодівичому кладовищі.

Демонтований владою Вільнюса, пам'ятник Черняховському було встановлено у Воронежі, який в кінці 1942 року обороняла, а в січні 1943-го звільняла 60-а армія під командуванням Черняховського.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.